Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/2550/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Військової частини А0515, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року, -

у с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Військової частини А0515 (далі - Військова частина), Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - ГУ ПФУ) в якому просив: визнати неправомірними дії щодо відмови у перерахунку призначеної йому пенсії згідно Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) з урахуванням: надбавки за виконання особливо важливих завдань із забезпечення державної безпеки у розмірі 70 відсотків посадового окладу; надбавки за оперативно - службову діяльність в розмірі 50 відсотків посадового окладу; надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100 відсотків посадового окладу; премії у розмірі 90 відсотків посадового окладу; зобов'язати ГУ ПФУ здійснити такий перерахунок пенсії починаючи з моменту її призначення - 13 січня 2011 року (далі - спірний перерахунок).

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що після призначення йому пенсії змінились розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців за останньою штатною посадою, яку він займав перед звільненням, а тому відмова відповідача у здійсненні спірного перерахунку пенсії не ґрунтується на вимогах закону. Також посилався на те, що розміри додаткових видів його грошового забезпечення, враховані відповідачем при обчисленні пенсії є заниженими і не відповідають розмірам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294).

Посилаючись на ці обставини, а також вважаючи, що такі дії відповідачів порушують його права позивач просив про задоволення позову.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року, позов задоволено, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити позивачу спірний перерахунок пенсії починаючи з 11 липня 2011 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивач має право на спірний перерахунок пенсії, а тому відповідач, відмовляючи у здійсненні такого, діяв всупереч вимог законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.

Проте, до такого висновку суди дійшли в порушення норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами встановлено, що позивачу починаючи з 13 січня 2011 року призначена і виплачується пенсія за нормами Закону № 2262-XII виходячи з розміру додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, зокрема: надбавки за оперативно - службову діяльність в розмірі 50 відсотків посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань із забезпечення державної безпеки у розмірі 50 відсотків посадового окладу; премії 10 відсотків посадового окладу.

Наказами командира військової частини від 6 квітня і 5 жовтня № 109 і 294 відповідно за останньою посадою, яку займав позивач встановлено виплату премії з 1 квітня цього року у розмірі до 30 відсотків посадового окладу, а з 1 жовтня у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

Позивач вважає це підставою для перерахунку його пенсії, при цьому зазначив, що розмір інших додаткових видів його грошового забезпечення, урахований відповідачем при обчисленні розміру пенсії, повинен відповідати максимальним розмірам, встановленим постановою № 1294.

Так, відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

В свою чергу, пунктом 5 постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати розмір, крім іншого, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, і тих, які були враховані ГУ ПФУ при обчисленні розміру пенсії позивача.

За змістом цього ж пункту постанови № 1294 надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям установлюється у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, надбавка за оперативно-службову діяльність - в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а преміювання військовослужбовців здійснюється відповідно до особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Тобто, повноваження щодо встановлення остаточного розміру додаткових видів грошового забезпечення, які не мають фіксованого значення, делеговані Урядом керівникам державного органу у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання і фонду преміювання з урахуванням особистого вкладу військовослужбовця в загальний результат служби.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, додаткові види грошового забезпечення позивача при обчисленні розміру його пенсії були враховані у розмірах, встановлених постановою № 1294 і наказами керівника державного органу, в якому він проходив службу і які йому виплачувались за останньою штатною посадою перед звільненням, а таму відповідачі, обчислюючи розмір пенсії ОСОБА_4 при її призначенні, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання відповідачів здійснити спірний перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Згідно з положеннями пункту 1 цього Порядку, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Натомість, після призначення позивачу пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, з якого така обчислена і не вводились нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.

Окрім цього, премія, яку позивач просить врахувати під час здійснення спірного перерахунку пенсії, є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема, наказами командира військової частини від 6 квітня і 5 жовтня № 109 і 294 відповідно носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII.

Такий висновок суду касаційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена, зокрема, у його постанові від 26 лютого 2013 року у справі № 21-5а13.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т н о в и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Військової частини А0515, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало